КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ "АКАДЕМІЯ ПОЛІЦІЇ"

1. Призначається в складі не менше ніж дві особи для забезпечення пропускного режиму, обмеження руху транспорту та контролю за проходом (відвідуванням) i пропуском на територію академії та їх відокремлених структурних підрозділів.

2. Старший наряду визначається з числа добового наряду керівником (заступником керівника) підрозділу або уповноваженою керівником особою.

3. Після інструктажу наряд прямує на місце несення служби та приймає чергування. У разі виявлення під час приймання чергування недоліків доповідає черговому підрозділу та діє згідно з його вказівками.

4. Старший наряду зобов'язаний:
- організовувати несення служби добового наряду на контрольно пропускному пункті;
- забезпечувати пропускний режим до підрозділу;
- не дозволяти вносити чи виносити (ввозити, вивозити) будь - яке майно на територію (з території) без дозволу чергового;
- перевіряти відповідність вантажу (майна) накладним i правильність оформлення документів на його перевезення;
- доповідати черговому про осіб з простроченими перепустками та про тих, у достовірності документів яких виник сумнів;
- періодично передавати інформацію про хід несення служби через засоби зв'язку (телефон, радіостанція) черговому;
- організовувати в разі виникнення пожежі пропуск пожежно-рятувальної техніки, направляти їх до місця пожежі та повідомляти про джерела протипожежного водопостачання;
- представлятися peктopoвi (особі, яка виконує його обов'язки), проректорам, керівникам відокремлених структурних підрозділів, їхнім заступникам та особам, що прибули для перевірки;
- володіти інформацією про розташування вcix постів добових нарядів, а також засобів пожежогасіння на території підрозділу;
- у разі виявлення неподалік місця несення служби підозрілих осіб, транспортних засобів, залишених без нагляду речей (коробки, валізи тощо) доповідати черговому та діяти далі за його вказівкою;
- у разі появи осіб, які мають намір зайти, заїхати на територію підрозділу без відповідної перепустки або документа, який дає право заходу, заїзду, дотримуючись ycix заходів особистої безпеки, з'ясувати ПIБ відвідувача, водія, мету прибуття, заїзду та доповісти черговому для прийняття рішення по cyті.

5. Наряд контрольно-пропускного пункту зобов'язаний:
- пропускати особовий склад на територію підрозділу за документами, які посвідчують особу, або за перепусткою;
- перевіряти дозвіл на внесення чи винесення (ввезення чи вивезення майна) доповідати старшому наряду про осіб з простроченими перепустками та про осіб, у достовірності документів яких виник cyмнів;
- перебуваючи на посту, пильно стежити за тим, що відбувається на прилеглій території;
- у разі виявлення неподалік від місця несення служби підозрілих осіб, транспортних засобів, залишених без нагляду речей (коробки, валізи тощо) доповідати старшому наряду та діяти за його вказівкою;
- у разі появи осіб, які мають намір зайти, заїхати на територію підрозділу без відповідної перепустки або документа, який дає право заходу, заїзду, дотримуючись ycix заходів особистої безпеки, з'ясувати ПIБ відвідувача, водія, мету прибуття, заїзду та доповісти старшому наряду;
- знати та виконувати обов'язки старшого добового наряду в разі його відсутності.

6. Забороняється:
- залишати місце несення служби без дозволу чергового;
- змінювати встановлений порядок несення служби та відпочинку без дозволу чергового;
- займатися справами, не пов'язаними з несенням служби;
- порушувати однострій поліцейського.

7. Має право на:
- прийом їжі;
- відпочинок (не довше ніж 4 год).

1. Призначається в складі не менше ніж дві особи та підпорядковується черговому чергової частини підрозділу, службу несе в гуртожитку на поверсі розміщення курсу та виконує обов'язки протягом доби. Забезпечує пропускний режим у гуртожиток i збереження майна, дотримання особовим складом виконання розпорядку дня, дисципліни та законності.

2. Старший наряду визначається з числа добового наряду керівником (заступником керівника) підрозділу або уповноваженою керівником особою.

3. Після інструктажу прямує на місце несення служби та приймає чергування в добовому наряді. У разі виявлення під час приймання чергування недоліків доповідає черговому по підрозділу та діє згідно з його вказівками.

4. Старший наряду зобов'язаний:
- організовувати несення служби добового наряду по курсу;
- не відлучатися з приміщення гуртожитку без дозволу чергового;
- під час несення служби перебувати в однострої поліцейського;
- не пропускати до приміщення гуртожитку сторонніх осiб, а також не допускати винесення майна та речей без дозволу чергового;
- негайно доповідати черговому про порушення правил внутрішнього розпорядку, проживання в гуртожитку, дисципліни та законності, вимог пожежної безпеки, вживати заходів щодо їх усунення;
- своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;
- не дозволяти перемінному особовому складу в холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення без верхнього одягу;
- піднімати особовий склад під час загального підйому, зокрема вночі в разі тривоги чи пожежі, спрямовувати особовий склад у безпечне місце перебування (укриття);
- стежити за тим, щоб перемінний особовий склад чистив взуття та одяг лише у відведених для цього приміщеннях i місцях;
- знати місця розташування вcix постів добових нарядів, засобів пожежогасіння на території підрозділу та безпосередньо в гуртожитку;
- періодично передавати інформацію черговому про хід несення служби через засоби зв'язку (телефон, радіостанція);
- подавати команду «Струнко» в разі появи в гуртожитку ректора (особи яка виконує його обов'язки), проректорів, керівників відокремлених структурних підрозділів, їх заступників, осіб, що прибули для перевірки, i доповісти.

5. Наряд по курсу:
- не відлучатися з приміщення гуртожитку без дозволу старшого наряду;
- під час несення служби перебувати в однострої поліцейського;
- не пропускати до приміщення гуртожитку сторонніх осiб, а також не допускати винесення майна та речей без дозволу старшого наряду;
- негайно доповідати старшому наряду про порушення правил внутрішнього розпорядку, правил проживання в гуртожитку, порушення дисципліни та законності, порушень вимог пожежної безпеки, вживати заходів щодо їх усунення;
- своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;
- не дозволяти перемінному особовому складу в холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення без верхнього одягу;
- цiднiмати особовий склад під час загального підйому, зокрема вночі в разі тривоги чи пожежі, спрямовувати особовий склад у безпечне місце перебування (укриття);
- стежити за тим, щоб перемінний особовий склад чистив взуття та одяг лише у відведених для цього приміщеннях i місцях;
- знати місця розташування вcix постiв добових нарядів, засобів пожежогасіння на території підрозділу та безпосередньо в ryртожитку;
- знати та виконувати обов'язки старшого добового наряду в разі його відсутності.

6. Забороняється:
- змінювати встановлений порядок несення служби та відпочинку без дозволу чергового;
- займатися справами, не пов'язаними з несенням служби;
- порушувати однострій поліцейського.

7. Має право на:
- прийом їжі;
- відпочинок (не довше ніж 4 год).

l. Призначається в складі не менше ніж чотири особи (формуються дві зміни, тривалість однієї зміни не довше ніж 4 год) та підпорядковується черговому.

2. Старший наряду визначається з числа добового наряду керівником (заступником керівника) підрозділу або уповноваженою керівником особою.

3. Старший наряду зобов'язаний:
- організувати несення служби добового наряду під час патрулювання;
- здійснює заходи, спрямовані на недопущення проникнення на об'єкти й територію cтopoннix осіб i транспортних засобів;
- під час несення служби перебувати в однострої поліцейського за сезоном;
- знати маршрут патрулювання, свої обов'язки та належно виконувати їх;
- знати місця розташування вcix постів добових нарядів, а також засобів пожежогасіння на території підрозділу, кількість осіб, які перебувають у будівлях на території підрозділу в нічний час;
- рухаючись маршрутом, пильно обстежувати приміщення та прилеглу територію, перевіряти цілісність вікон, дверей, замків, печаток (пломб), металевих грат на вікнах будівель i споруд;
- після кожного обходу доповідати черговому про результати патрулювання, обстановку на об'єктах i прилеглій території;
- у разі виявлення сторонніх осiб, які потрапили на територію підрозділу, терміново доповiсти черговому, після чого доставити їх до чергової частини для з'ясування обставин i встановлення особи. У разі опору діяти відповідно до встановлених законом заходів примусу, дотримуючись ycix заходів особистої безпеки;
-у разі виявлення на території стороннього транспорту (без відповідної перепустки) доповісти черговому та дiяти відповідно до його вказівок;
- не рідше ніж раз на двi години передавати черговому лобового наряду інформацію про хід несення служби через засоби зв'язку (телефон, радіостанція);

4. Група патрулювання зобов'язана:
- здійснювати заходи, спрямовані на недопущення проникнення на об'єкти й територію сторонніх осіб i транспортних засобів;
- під час несення служби перебувати в однострої поліцейського за сезоном;
- знати місця розташування вcix постів добових нарядів, а також засобів пожежогасіння на території підрозділу, кількість осіб, які перебувають у будівлях на території підрозділу в нічний час;
- рухаючись маршрутом, пильно обстежувати приміщення та прилеглу територію, перевіряти цілісність вікон, дверей, замків, печаток (пломб), металевих грат на вікнах будівель i споруд;
- після кожного обходу доповідати черговому добового наряду про результати патрулювання, стан обстановки на об'єктах i прилеглій території;
- у разі виявлення сторонніх осіб, які потрапили на територію підрозділу, терміново доповісти старшому групи патрулювання та черговому, після чого доставити їx до чергової частини для з'ясування обставин i встановлення особи. У разi опору діяти відповідно до встановлених законом заходів примусу, дотримуючись ycix заходів особистої безпеки;
-у разі виявлення на території стороннього транспорту (без відповідної перепустки) доповісти старшому групи патрулювання та діяти відповідно до його вказівок;
- не рідше ніж раз на дві години передавати інформацію черговому про хід несення служби через засоби зв'язку (телефон, радіостанція);
- знати та виконувати обов'язки старшого групи патрулювання в разі його відсутності.

5. Перезміна групи патрулювання проводиться черговим у черговій частині. Вільна зміна перебуває в кімнаті відпочинку добового наряду.

6. Забороняється:
- змінювати встановлений порядок несення служби та відпочинку без дозволу чергового по підрозділу;
- займатися справами, не пов'язаними з несенням служби;
- порушувати однострій поліцейського.

7. Мас право на:
- прийом їжі;
- відпочинок (не більше ніж 4 год).

l. Призначається з числа перемінного особового складу академії (підрозділу), кількість i старший наряду визначається керівником (заступником керівника) підрозділу або уповноваженою керівником особою, залежно від обсягу робіт.

2. Перед початком роботи добового наряду шеф-кухар проводить ретельний інструктаж наряду, демонструючи правила сервірування обідніх столів, збирання та миття посуду, доочищення картоплі й овочів, прибирання приміщень, доводить необхідність дотримання правил особистої гігієни, забезпечує наряд спеціальним одягом i роз'яснює правила його носіння.

3. Розподіл осіб проводиться з урахуванням обсягів роботи в їдальні. Наприклад, визначаючи потребу особового складу для миття посуду, слід урахувати обсяг робіт, зокрема очищення посуду, столових приборів від залишків їжі, ix миття, сушку.

4. Особи добового наряду їдальні зобов’язані суворо виконувати правила особистої гігієни:
- заступати в наряд без верхнього одягу, перед роботою ретельно мити руки гарячою водою з милом i щіткою;
- в їдальні працювати лише в чистому спецодязі, неухильно дотримуватися правил його носіння;
- після кожної операції ретельно мити руки гарячою водою з милом;
- пiд час виходу з їдальні, відвідування вбиральні знімати спецодяг, після повернення в їдальню ретельно мити руки з милом i щіткою, після чого надягати спецодяг.

5. Старший наряду по їдальні: - після інструктажу представляє наряд на медичний огляд лікарю (фельдшеру). Результати записують в книгу огляду добового наряду їдальні по кожному окремо, яка зберігається в шеф кухаря їдальні. Що роботи в їдальні не допускаються особи, які не пройшли медичного огляду
- прибуває до місця несення служби переходить у безпосередньо підпорядкування шеф-кухаря та чергового по підрозділу;
- приймає чергування та розподіляє роботу мiж нарядом спільно з шеф кухарем їдальні. У разі виявлення недоліків під час прийому чергування доповідає черговому та чекає на ix усунення;
- стежить за своєчасним накриванням i прибиранням столів, миттям посуду, не дозволяє винесення його з їдальні;
- стежить за підтриманням чистоти й порядку в їдальні, не допускає перебування в їдальні особового складу в головних уборах, верхньому одязі та спеціальному (робочому) одязі;
- здійснює контроль за дотриманням нарядом правил гігієни, техніки особистої безпеки та підтримання ними належного санітарного стану на робочому масці;
- організовує вчасне прибирання відходів після обробки продуктів i стежить за чистотою прилеглої території до їдальні;
- не допускає до їдальні сторонніх осіб;
- зобов'язаний володіти інформацією про кількість людей, взятих на харчування, та меню-розкладку;
- після закінчення робіт у нічний час супроводжує добовий наряд у розташування, про що доповідає черговому.

6. Наряд по їдальні:
- безпосередньо підпорядковується старшому наряду, шеф-кухарю та діє відповідно до їх вказівок;
- зобов'язаний пройти медичний огляд перед залученням до виконання робіт у їдальні, дотримуватися правил гігієни, техніки особистої безпеки та підтримувати належний санітарний стан на робочому місці.

7. Наряд по їдальні залучається:
- для доставки продуктів зi складу в їдальню, прибирання приміщень i обіднього залу, чищення та миття обладнання та інвентарю, подачі в гарячий цех або на лінію самообслуговування чистого посуду для видачі їжі;
- для доставки картоплі й овочів зі складу в їдальню, їх чищення, прибирання приміщень, чищення обладнання та прибирання території, яка прилягає до їдальні;
- для миття столового та кухонного посуду;
- для підготовки обіднього залу до приймання їжі, чищення та миття лінії самообслуговування, сервірування столів.

Поліцейський повинен бути ввічливим і тактовним, звертатися до громадян лише на «Ви», незалежно від їх віку, статі, соціального становища, етнічного походження тощо, вимоги і зауваження викладати в переконливій формі, не вживати слів та не вдаватися до дій, які можуть образити честь і гідність громадян. Має бути спокійним, витриманим і розсудливим.

Поліцейський повинен:

- Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»);
- висловлювати свої зауваження та вимоги в коректній і переконливій формі, якщо потрібно, спокійно, без роздратування повторити і роз’яснити зміст сказаного;
- вислухати пояснення або питання громадянина уважно, не перебиваючи, виявляючи доброзичливість і повагу до співрозмовника;
- ставитися з повагою до громадян, бути уважними до них, не дозволяти дискримінаційних дій та висловлювань, враховувати індивідуальні потреби осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, вагітних жінок, дітей тощо.

При спілкуванні з громадянами виявляти витримку і бути готовим:

- до поведінки, яка виходить за етичні рамки з їх боку, у тому числі й до проявів агресії, здійснення опору та можливого нападу;
- до надання їм першої психологічної та першої домедичної і медичної допомоги (у тому числі направлення до закладу охорони здоров’я).
- У спілкуванні з громадянами з боку поліцейського неприпустимі:
- будь-які висловлювання і дії дискримінаційного характеру за ознаками статі, віку, раси, національності, мови, громадянства, соціального, майнового або сімейного стану, політичної чи релігійної належності, зовнішності, стану здоров’я, сексуальної орієнтації тощо;
- надмірний тон, грубість, некоректність зауваження, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень, сексуальні домагання;
- погрози, образливі вирази, репліки, знаки, в тому числі сексуального характеру;
- суперечки, дискусії та дії, що перешкоджають нормальному спілкуванню або провокують протиправну поведінку;
- необґрунтовані перевірки паспортів та інших документів. Поліцейському рекомендується не сприймати на свій рахунок образливих зауважень, недоречних жартів, глузувань, висловлених на вулицях і в громадських місцях. Неприпустимими є: грубість, зверхність, іронічність, саркастичне чи неввічливе формулювання зауважень, вирази та репліки, що ображають людську гідність, погрози, повчання, несправедливі звинувачення, дискримінаційні та сексистські вислови та поведінка, загрозливі жести й знаки.

Порядок звернення до особи:

- привітатись, приклавши праву руку до головного убору;
- відрекомендуватися (назвати прізвище, посаду, спеціальне звання);
- пред’явити на вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук;
- спитати: «Як я можу до вас звертатися?»
- аргументувати причину звернення;
- уважно вислухати пояснення особи;
- у межах компетенції вжити заходів реагування (зробити попередження, скласти протокол про адміністративне правопорушення тощо).

Якщо особа на зауваження реагує збуджено, поліцейський повинен:

- витримати паузу (дати заспокоїтись);
- дати можливість висловити причину збудження;
- висунути вимогу щодо пояснення її неправомірних дій;
- пояснити недопустимість такої поведінки з посиланням на відповідні нормативно-правові акти;
- у разі продовження протиправних дій особою попередити про можливе застосування до неї поліцейських заходів примусу;
- тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставляння порушника до органу (підрозділу) поліції або можливість обмежитись зауваженням;
- зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули. З підлітками поліцейські повинні поводитися так само ввічливо, як і з дорослими. Зауваження дітям робляться з урахуванням їх психології і рівня розвитку.

Приклади звернення до особи:

Варіант 1: «Бажаю здоров’я. Сержант поліції Дронь. У місті тривають оперативні заходи, пред’явіть, будь ласка, ваші документи». Якщо громадянин має бажання пересвідчитись у наявності службового посвідчення: «Будь ласка, моє службове посвідчення». Після перевірки: «Дякую, вибачте за незручності, усього найкращого».
Варіант 2: «Бажаю здоров’я. Старший сержант поліції Онопенко. Ви порушили ч. 1 ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення: курили на зупинці громадського транспорту, що заборонено законом. Пред’явіть, будь ласка, ваші документи». Якщо громадянин має бажання переконатись у наявності службового посвідчення: «Будь ласка, моє службове посвідчення».

У спілкуванні з іноземцями, особами без громадянства, біженцями та особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, поліцейський повинен діяти за загальними правилами спілкування з громадянами, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини, ураховувати особливості расової та національної належності, громадянства, віку та мови, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. У разі необхідності роз’яснити правила поведінки та правила перебування на території України. Не рекомендується обговорювати питання політики, діяльності органів державної влади, у тому числі поліції.

Поліцейський повинен:

— при зверненні до особи встановити, чи розуміє вона українську мову, а якщо ні, то які мови розуміє.
— якщо знає українську мову
— продовжити спілкування українською;
— якщо не знає української мови, але знає таку, на якій може спілкуватися і поліцейський, перейти при можливості на мову, зрозумілу іноземцеві, знизити темп мовлення, активно інтонувати, виділяти логічні наголоси;
— якщо іноземець та поліцейський не мають можливості спілкування в силу відсутності спільної мови — встановити, чи є поруч хтось, хто міг би перекласти суть розмови. Наприклад, супутник затриманої особи. Якщо посередника не знайшлося, перейти на мову жестів та/чи продовжити спілкуватися (переклад) за допомогою гаджетів.
— перевірити документи. За потреби доставити особу до територіального органу поліції, викликати перекладача.

Під час перевірки поліцейський має:

— поводитись з документами бережно. Якщо в документі знаходяться гроші, будь-які записки та інші папери або цінності, запропонувати власникові самому вилучити їх звідти;
— звернути увагу на відповідність наявної в документі фотокартки та особи громадянина, правильність заповнення усіх реквізитів, цілісність захисної сітки документа, строк його дії, на відмітку щодо реєстрації та інше;
— вжити застережних заходів при перевірці документів у особи, що підозрюється у вчиненні правопорушення. З цією метою рекомендується стояти на півоберта праворуч від того, кого перевіряють, на безпечній відстані від нього та пильно стежити за ним;
— перевірку проводити на деякій відстані від сторонніх громадян, а якщо є можливість — в найближчому службовому приміщенні дільничного офіцера поліції або громадському пункті охорони публічної безпеки і порядку.

У разі звернення представника засобів масової інформації поліцейський повинен:

— діяти за загальними правилами спілкування з громадянами;
— під час забезпечення публічної безпеки і порядку на місці події не повинен приховувати своє обличчя від відеокамер та боязко ухилятися від спілкування з журналістами;
— утриматись від висловлювання власних міркувань;
— пояснити, хто уповноважений коментувати конкретні події, та надати контактні дані відповідної особи.

НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!

Приклад відповіді на звернення:

«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирний. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. За більш детальною інформацією вам доцільно звернутися до старшого начальника, який перебуває...»

У разі, коли представник засобів масової інформації перешкоджає виконувати функціональні обов’язки, поліцейський має повідомити, що згідно зі ст. 36 «Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію» Закону України «Про національну поліцію»:
— поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення;
— поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей;
— повідомити представникові засобів масової інформації, що його дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності поліцейського;
— поінформувати безпосереднього начальника або чергового територіального органу Національної поліції;
— озвучити журналістові його право оскаржити дії працівника поліції до вищого органу, прокуратури чи суду.

Документом, який підтверджує повноваження представника засобів масової інформації, може бути:
— редакційне посвідчення;
— посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;
— посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;
— акредитаційна картка;
— прес-картка інших журналістських, зокрема міжнародних, організацій.

ПІД ЧАС КОНТАКТУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:

— несанкціоновано вилучати засоби фото-, відео-, аудіозапису та відповідні носії інформації;
— перешкоджати їх законній діяльності (закриття об’єктива, вимкнення камери тощо);
— самостійно приймати рішення щодо обмеження доступу журналіста до місць, відвідування яких дозволено законодавством.
Приклад відповіді на запитання: «Беремо участь у забезпеченні публічної безпеки і порядку під час проведення... (назва заходу). Завданням підрозділу є недопущення порушень публічної безпеки і порядку на вулиці... (назва вулиці, площі, приміщення тощо). За детальною інформацією звертайтеся до старшого начальника, який перебуває... (контактні дані)».

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

2. У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Стаття 33. Опитування особи

1. Поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення.

2. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

3. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Стаття 34. Поверхнева перевірка

1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

3. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:
1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

7. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 35. Зупинення транспортного засобу

1. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

2. Поліцейський зобов’язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

3. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Стаття 36. Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію

1. Поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення.

2. Поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей.

Стаття 37. Обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю

1. Поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

2. Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання.

3. У випадках, визначених частиною другою цієї статті, поліцейські повинні негайно викликати медичних працівників до місця фактичного знаходження таких осіб, а також, за можливості, поінформувати членів сім’ї.

4. Поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів. Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється на підставах та в порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

5. Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється шляхом вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.

6. Тимчасове обмеження пересування особи та перенесення або перевезення речі негайно припиняється, якщо немає необхідності здійснювати такий захід.

Стаття 38. Проникнення до житла чи іншого володіння особи

1. Поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:
1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
3) припиненням кримінального правопорушення, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.

2. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

3. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов’язково складається протокол.

Стаття 39. Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ

1. Поліція в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, може оглядати за участю адміністрації (керівництва) юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.

2. Поліція може оглядати зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, що знаходяться у фізичних та юридичних осіб, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання та використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.

3. Поліція відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України, вилучає зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатує і закриває об’єкти, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.

4. Поліція інформує відповідний орган Міністерства внутрішніх справ України в одноденний строк про кожен факт виявленого порушення правил зберігання і використання зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів, матеріалів і речовин, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Стаття 40. Застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення

1. Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

2. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

3. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 41. Поліцейське піклування

1. Поліцейське піклування може здійснюватися щодо:
1) неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;
2) особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;
3) особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;
4) особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
Поліцейське піклування має наслідком щодо:
1) осіб, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, - передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування;
2) осіб, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, - передання відповідному закладу;
3) осіб, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання.

2. Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування. Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

3. Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу. Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.

4. Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу; підстави застосування; опис вилученої зброї чи інших предметів; клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили, наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень. Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі. Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому абзацом другим частини першої цієї статті.

5. Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції. У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

6. Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

Стаття 44. Застосування фізичної сили

1. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

2. Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Стаття 45. Застосування спеціальних засобів

1. Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

2. Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

3. Загальні правила застосування спеціальних засобів:
1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
2) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;
3) під час затримання особи;
4) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
5) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
6) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
7) гумові та пластикові кийки застосовуються для:
8) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
9) затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського;
10) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень;
11) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для:
12) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
13) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень;

4. Засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров’ю людини;

5. Пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень застосовуються для:
1) затримання особи;
2) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;

6. Електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:
1) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
2) відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського;

7. Спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для:
1) маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
2) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей;

8. Пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
1) затримання особи, яка чинить збройний опір, або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа;
2) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;

9. Водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби застосовуються для:
1) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень;
2) відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей;
3) примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися;
4) затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

10. Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:
1) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
2) відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;
3) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
4) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
5) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
6) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;
7) знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського;
8) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень;
9) відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров’ю людей;

11. Засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для: 1) забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на якій вона перебуває; 2) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;

12. Службовий собака застосовується під час: 1) патрулювання; 2) переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення; 3) під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи; 4) для відбиття нападу на особу та/або поліцейського;

13. Службовий кінь застосовується під час:
1) патрулювання;
2) переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;

14. Засоби та/або пристрої, призначені для виявлення, припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден, у тому числі для перехоплення сигналів дистанційного керування, пошкодження чи знищення таких суден та/або складових частин безпілотних авіаційних систем, застосовуються під час:
1) припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі судна використовуються для вчинення правопорушення або становлять загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського;
2) охорони визначеної території чи об’єкта із спеціальним режимом, об’єкта критичної інфраструктури або місця здійснення спеціального поліцейського контролю, а також у разі участі у здійсненні державної охорони органів державної влади та посадових осіб.

15. Поліції (поліцейському) заборонено:
1) наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт;
2) під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин;
3) відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини;
4) застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C;
5) застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
6) застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску.

16. Застосування малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам та інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.

17. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу. Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов’язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.

18. Допустимі параметри спеціальних засобів у частині їх фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини визначаються уповноваженими установами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

19. Правила зберігання, носіння та застосування спеціальних засобів, що є на озброєнні поліції, визначаються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї

1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського;

8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.

5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.

8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.

9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.

10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.

11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.

12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування. Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.

13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.

Стаття 46-1. Застосування поліцейськими поліції особливого призначення зброї та бойової техніки під час здійснення заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України

1. Поліцейські поліції особливого призначення під час дії воєнного стану в разі залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку в установлених для з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.

2. Положення цієї статті не поширюється на уповноважених осіб інших правоохоронних органів, які іншими законами України наділені правом застосовувати зброю відповідно до цього Закону.